Сьогодні, 7 лютого, наша громада знову схилила голови у глибокій скорботі. У селі Слобідка відбулася церемонія прощання з вірним сином України, мужнім воїном та патріотом ˗ молодшим сержантом Анатолієм Васильовичем Човганюком.
Провести земляка в останню путь зібралися рідні, близькі, представники влади та жителі. «Живий» коридор, схилені у пошані голови та квіти на холодному снігу ˗ так Слобідка дякувала Захиснику.
Анатолій Васильович Човганюк народився 3 листопада 1988 року в селі Слобідка Миргородського району Полтавської області. З дитячих років він був єдиною опорою для своєї матері, яка виховувала його сама. Анатолій рано подорослішав, звик покладатися на себе та завжди відчував відповідальність за близьку людину. З юних літ був добрим, щирим і наполегливим, умів брати на себе зобов’язання та завжди доводив розпочату справу до кінця.
Закінчив Петрівцівську гімназію Миргородської міської ради, а у 2010 році здобув вищу освіту за спеціальністю «Банківська справа» у місті Харків, де проживав надалі. До повномасштабного вторгнення російської федерації працював керівником відділення банку, де його цінували за професіоналізм, високі результати та людяність.
Із початком війни у 2022 році Анатолій прагнув стати на захист України добровольцем у місті Миргород, однак за станом здоров’я тоді не був прийнятий. Попри це, він не полишав наміру служити Батьківщині. 2 травня 2024 року був мобілізований до лав Збройних Сил України.
У червні–липні 2024 року пройшов військову підготовку у Великій Британії, після чого проходив службу у одній з військових частин. Служив у званні молодшого сержанта на посаді командира відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів. Брав участь у бойових діях на Харківському, Донецькому та Дніпропетровському напрямках, сумлінно виконуючи бойові завдання, проявляючи мужність, відповідальність і вірність військовій присязі.
20 грудня 2025 року Анатолій Васильович загинув під час виконання бойового завдання на Дніпропетровщині, захищаючи територіальну цілісність і суверенітет України від збройної агресії підступного ворога.
У скорботі за ним залишилися мати, дружина та дві доньки. Він був люблячим сином, чоловіком і батьком, надійною опорою для своєї родини та вірним побратимом. Світла пам’ять про Анатолія Васильовича назавжди залишиться у серцях рідних, близьких і бойових товаришів. Він віддав найцінніше ˗ своє життя за Україну, її свободу та майбутнє.
Втрата Анатолія Човганюка ˗ це болюча рана для всієї Миргородської громади. Ми втратили не просто воїна, а успішного фахівця, люблячого батька та людину, яка понад усе ставила обов'язок перед країною. Його шлях від банківського працівника до командира відділення ударних БПЛА ˗ це приклад справжнього переродження громадянина у Захисника.
Жодні слова не вгамують біль рідних, але ми обіцяємо: пам’ять про подвиг Анатолія житиме в наших серцях, у шкільних уроках пам’яті та в історії нашої вільної України.
Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким загиблого. Нехай Господь дасть сили перенести цю важку втрату.
Вічна слава і світла пам’ять Герою!
