Громадська спілка «Ліга Сильних», потужне національне об’єднання громадських організацій, створене задля захисту прав та забезпечення гідного життя людей з інвалідністю в Україні, у співпраці з громадськими організаціями людей з інвалідністю «Родина для осіб з інвалідністю» та «Майстерня мрій» і громадами розпочали реалізацію проєкту SAFE. Мета якого – підвищити рівень безпеки та зменшити вразливість людей з інвалідністю в умовах тривалої нестабільності, війни та обмеженого доступу до ресурсів. Проєкт передбачає заходи та ремонтні роботи з покращення фізичної доступності середовища. Безбар’єрні рішення стосуватимуться об’єктів соціальної інфраструктури у Миргородській, Стрийській та Тростянецькій громадах. У межах проєкту щонайменше 200 людей з інвалідністю отримають грошові сертифікати. Загальний обсяг прямої фінансової підтримки становить понад 2,2 млн грн. 

Сертифікати розподіляються між цими трьома громадах пропорційно до офіційної статистики. У разі економії бюджету кількість отримувачів може бути збільшена. Також у рамках проєкту запланована підтримка діяльності організацій для людей з інвалідністю. Такі проєкти мають мультиплікативний ефект: ними користуються десятки й сотні людей щодня, а результати залишаються й після завершення проєкту.

«За даними нашого дослідження, 68% людей з інвалідністю в Україні не мають достатньо коштів на базові потреби, зокрема їжу та одяг. Це свідчить про глибоку фінансову вразливість людей з інвалідністю. Саме тому в період війни ми також шукаємо можливості для реалізації таких проєктів — прямої підтримки. Безпека не має бути винятком. Вона має бути базовою умовою життя. І саме над цим працює SAFE», — прокоментувала старт проєкту Дар’я Кукуріка, виконавча директорка «Ліги Сильних».

Громадська спілка «Ліга Сильних», яка була створена наприкінці 2021 року, об’єднує 9 організацій та має спільноту з 120+ організацій людей з інвалідністю, працює, щоб кожна людина з інвалідністю має гідне життя.

Наталія Молочко, заступниця Миргородського міського голови, начальниця управління економічного розвитку та інвестицій, пояснила, чому саме Миргородська громада обрана в числі трьох громад з усієї Україні: «Миргородська громада сьогодні активно працює над створенням безбар’єрного середовища та доступної інфраструктури для всіх мешканців. Для нас це не лише питання комфорту, а й питання гідності, рівних можливостей та сучасного розвитку громади. Саме тому ми розпочали співпрацю з громадською організацією «Ліга Сильних», яка допомагає громаді впроваджувати якісні та сучасні рішення у сфері доступності.

У Миргороді проживає близько 4 тисяч осіб з інвалідністю, а також значна кількість людей з тимчасовою втратою мобільності, батьків із дитячими візочками та людей старшого віку. Саме тому одним із важливих напрямків є облаштування Управління соціального захисту населення Миргородської міської ради. У межах проєкту тут планується створення доступної вхідної групи, комфортної зони очікування, а також адаптація санітарно-гігієнічного приміщення для людей з інвалідністю, щоб кожен мешканець міг безперешкодно отримувати необхідні соціальні послуги.

Крім цього, у громаді вже напрацьовано безбар’єрний маршрут, який об’єднує ключові соціально важливі об’єкти міста — медичні заклади, ЦНАП, установи соціального захисту, громадські простори та транспортну інфраструктуру. Важливо, що цей маршрут уже включено до Єдиного проєктного портфеля громади як один із пріоритетних інфраструктурних проєктів, що дозволить системно впроваджувати сучасні стандарти доступності у громаді».

Як уже зазначалося раніше у межах проєкту щонайменше 200 людей з інвалідністю отримають грошові сертифікати. Зокрема у Миргороді звернулося близько 70 чоловік. Один грошовий сертифікат може бути до 10 000 грн. Витратити фінанси можна буде на закриття будь-яких своїх важливих потреб.

8 і 15 травня у приміщенні Миргородського Управління соціального захисту населення панувала особлива атмосфера. Регіональна координаторка ГС «Ліга Сильних» у Полтавській області Юлія Гончаренко проводила прийом людей з інвалідністю, а також членів їхніх родин, які представляли інтереси своїх близьких. Ефективна організація прийому громадян стала можливою завдяки злагодженій співпраці Маргарити Бойко, начальниці УСЗН, та Юлії Гончаренко. Саме вони створили умови, де кожна людина була почута, а її проблема розглянута індивідуально. Це був не просто звичайний прийом документів, це була територія щирого спілкування. До кожної людини шукали свій особливий підхід, сповнений розуміння і поваги.

Валентина Лагутина

8 років життя під обстрілами у Торецьку Донецької області та болісний виїзд після початку повномасштабного вторгнення – такий шлях подолала Валентина Лагутина. Разом із чоловіком та 97 річною мамою вона шукала порятунку спочатку в Полтаві, а згодом у Миргороді. Попри те, що діти та онуки роз’їхалися, оскільки залишилися без житла, старші члени родини не залишились наодинці зі своїми бідами. Сьогодні Валентина Анатоліївна проживає у Державному некомерційному підприємстві «Миргородський санаторій "Слава"». Це державний заклад, що підпорядковується Міністерству соціальної політики України. Після перенесеного пів року тому інсульту вона потребує регулярного лікування, що є важким фінансовим тягарем для сім’ї, яка втратила житло. Про можливість отримати допомогу від «Ліги Сильних» жінка дізналася від доньки, яка проживає у Хмельницькій області. Грошовий сертифікат стане для родини Лагутиних не просто фінансовою підтримкою, а й життєво необхідним ресурсом для придбання ліків та продовження реабілітації.

Олена Долгова

Ще одна історія про пані Олену з Бахмута, яка виховує 14-річного сина Ярослава. Хлопчик має інвалідність, він спілкується невербально та потребує постійної уваги – спеціалізованого харчування, дороговартісних ліків. Особливо гостро стає це питання у періоди сезонних загострень, коли організм потребує додаткової підтримки у вигляді курсу вітамінів. Після евакуації родина також знайшла прихисток у Миргородській громаді, де Ярослав став відвідувати заняття у Центрі комплексної реабілітації дітей з інвалідністю Миргородської міської ради. Директор Центру Валентина Сіваченко порадила звернутись за фінансовою підтримкою до «Ліги Сильних», оскільки турбується, щоб її підопічні отримували не лише медичні та педагогічні послуги, а й гуманітарну фінансову підтримку від міжнародних та всеукраїнських організацій на кшталт «Ліги Сильних».

Світлана Чаркіна

Бувають такі життєві ситуації, які, на перший погляд, здаються непосильними, але люди продовжують боротися. Наприклад, Світлана Чаркіна, ВПО, яка вже два роки живе у Миргороді. На її жіночих плечах турбота про паралізованого батька та виховання онучки, що недавно втратила матір. Ситуація родини критична: Світлана сама має інвалідність ІІІ групи, тож щоденний догляд за батьком з порушенням рухових функцій потребує значних зусиль. Мізерна пенсія не покриває навіть базових потреб, не кажучи про забезпечення дитини, яка у січні втратила маму, й досі ще не отримує належну державну допомогу, адже процес оформлення всіх необхідних документів ще триває. Про можливість отримати допомогу від «Ліги Сильних» жінка дізналась через Telegram-канал. Сподівається, що допомога стане підтримкою, яка дозволить родині триматися у цей нелегкий час.

Ірина Асоцька

Інколи людяність вимірюється не словами, а вчинками, на які не кожен зважиться у час біди. Ірина Асоцька разом з родиною переїхала до Миргорода з Покровська, де її донька працювала на шахті. У нашому місті родина знімає будинок, адже з ними з рідного міста переїхало 8 котів. Коли пані Ірина згадувала про своїх пухнастих підопічних, на її очах з’явились сльози. Навіть тут, у безпечному місті, серце жінки залишається відкритим до чужої біди: нещодавно до них прибився ще один котик. Навіть у відносно спокійному Миргороді, який став прихистком для тисяч людей, війна нагадує про себе інколи вибухами та черговими «прильотами». Саме після одного із таких гучних звуків, що змушують серце стискатись, на подвір’ї пані Ірини з’явився наляканий домашній кіт. Мабуть, це ще одне нагадування, що під час війни абсолютно безпечних місць не буває. Оскільки господаря котика не знайшли, залишився жити в родині. А бюджет сім’ї вкрай обмежений. Ірина доглядає за 86-річною мамою Андрєйцевою Валентиною Василівною, яка має ІІ групу інвалідності та може пересуватися тільки за допомогою милиць. Окрім величезної стійкості такий догляд вимагає чималих фінансів, адже потрібні додаткові кошти на засоби гігієни, ліки, які необхідні літній людині.

Наталія Шустова

Серед тих, хто прийшов за підтримкою до «Ліги Сильних», була і миргородка Наталія Шустова. Її історія – це 36 років боротьби за власну доньку. Молода людина має інвалідність з дитинства, і попри дорослий вік, вона залишається залежною від матері. Її не можна на довго залишати вдома саму – ні вдень, ні вночі. Наталія Олександрівна працювала лише до 50 років, після чого була змушена повністю присвятити себе догляду за дитиною. Через це стажу до гідної пенсії забракло, і сьогодні родина виживає виключно на соціальні виплати. Раніше допомагала бабуся, але тепер пані Наталія залишилася сама зі своїми нелегкими проблемами. Фінансово тяжко, бо доводиться за комунальні послуги платити і за квартиру, і за частину будинку, куди змушені були переїхати з донькою. Оскільки жили на четвертому поверсі багатоповерхівки, під час тривог важко було її спускати в укриття. Додає труднощів в житті ще й те, що Наталії доводиться щороку переоформляти документи по догляду в Пенсійному фонді. Величезні черги стають перепоною, адже вона просто не має на кого залишити доньку, щоб вистояти в них години. Тож допомога від «Ліги Сильних», сподівається, буде підмогою, адже вона дозволить заплатити за комуналку та не боятися накопичення боргів.

Ольга Марченко

Ольга Марченко приїхала до Миргорода з Донеччини ще у 2015 році. Вже десять років жінка будує життя на новому місці. З теплотою і легким смутком жінка згадує рідну Донеччину. Зізнається, що залишати рідний дім було нелегко, бо була і улюблена робота, можливість цікаво провести вільний час у великому місті. Покидати його було боляче. Проте саме маленький Миргород пригрів родину, подарував спокій, став для них другим домом. Сьогодні Ольга виховує 10 – річну Софійку, яка бореться з цукровим діабетом. Допомога від «Ліги Сильних» для них є надзвичайно слушною, адже за ці кошти мама планує придбати якісний апарат для вимірювання цукру, щоб постійно тримати хворобу дитини під контролем.

Цей текст створено у межах проєкту «Safe: допомога і підтримка для всіх». Цей проєкт реалізовує «Ліга Сильних» за фінансової підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини та за координації Help – Hilfe zur Selbsthilfe і Програми локалізації Help.

Програма локалізації Help (HLF) — це глобальна програма, що реалізується за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Програма впроваджується під координацією Help – Hilfe zur Selbsthilfe у співпраці з місцевими та міжнародними суб’єктами й мережами громадянського суспільства, працюючи з, для та через них. HLF підтримує лідерство партнерських організацій та посилює їхню спроможність надавати якісну, локально орієнтовану та сталу гуманітарну допомогу.