5 квітня миргородці попрощалися із земляком, захисником України Булдигіним Олександром Олександровичем. Серце солдата 143-ої окремої механізованої бригади раптово зупинилося 29 березня 2026 року,  під час військової служби.

Олександр Олександрович Булдигін народився 29 вересня 1987 року в місті Миргород. Зростав щирим, відкритим і доброзичливим юнаком. Він умів цінувати людей, завжди був уважним до оточуючих, ніколи не залишався осторонь чужого болю чи потреби. Його добре серце, щира усмішка та готовність прийти на допомогу назавжди залишаться у пам’яті рідних, друзів і всіх, хто мав честь його знати.

Закінчив Миргородську загальноосвітню школу № 6 імені Тараса Шевченка, де здобув не лише знання, а й сформувався як відповідальна, наполеглива та цілеспрямована особистість. Для подальшої освіти, обрав для себе навчання у Полтавському інституті бізнесу.

Після завершення навчання Олександр працював на Білоцерківському молочному комбінаті. Деякий час працвав у Польщі, проте невдовзі повернувся в Україну до своєї родини.

Олександр Булдигін був мирною людиною, але в грізні часи війни, як і тисячі наших співвітчизників, доєднався до лав захисників України.

Нажаль, 29 березня 2026 року серце солдата Олександра Булдигіна раптово зупинилося.

У цю гірку мить поділяємо горе сім’ї та схиляємо голову в глибокій скорботі. Нехай Господь дасть  сили пережити це тяжке горе, а душі покійного - вічний спокій у Царстві Небесному.

Світла пам’ять Олександру Олександровичу.