У зв’язку зі збройною агресією росії проти України процес спадкування майна, яке залишилося на тимчасово окупованих територіях (далі - ТОТ) для багатьох здається неможливим. На противагу цій суспільній думці діють норми закону, котрі наголошують на протилежному. Громадяни мають право юридично зафіксувати перехід права власності після смерті особи у будь-якій частині країни, де є можливість оформити документи відповідно до вимог чинного законодавства.  

Де відкривається спадкова справа?

Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця – цей базис закріплено у Цивільному кодексі України. Проте, щоб права спадкоємців можна було реалізувати у воєнних реаліях, законодавство було адаптоване до умов сучасності.

Відтак, якщо останнє місце проживання спадкодавця знаходилося на ТОТ або в районі активних бойових дій, спадкоємець має право звернутися до будь-якого нотаріуса (приватного/державного) в Україні для оформлення спадкових прав.

Також у випадку, коли спадкова справа була відкрита на тимчасово окупованій території та її неможливо продовжити через недоступність або втрату документів, закон дозволяє спадкоємцю звернутися до будь-якого державного чи приватного нотаріуса. Після отримання відповідної заяви нотаріус має право взяти таку спадкову справу в подальше провадження.

Фахівці юстиції здійснюють перевірку статусу населеного пункту відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф. У разі включення населеного пункту до вищезгаданого Переліку за категорією «територія активних бойових дій» або «ТОТ», заява спадкоємців підлягатиме задоволенню. Після цього головною умовою залишається наявність усіх необхідних документів.

Яких строків варто дотримуватися?

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини, з цього часу спадкоємці мають 6 місяців для подання заяви про прийняття спадщини або відмову від неї. Якщо виникнення в особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Пропуск цих строків не означає автоматичну втрату спадкових прав. Якщо строк був пропущений з поважних причин, його можна поновити за рішенням суду або за письмовою згодою інших спадкоємців. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини вчасного неприйняття спадщини: чи були вони об’єктивними, непереборними та чи створювали істотні труднощі для спадкоємця під час прийняття спадщини.

Крім того, під час дії воєнного стану та ще протягом двох років після його завершення або скасування застосовується спеціальний порядок обчислення строку для прийняття спадщини. Якщо державна реєстрація смерті спадкодавця відбулася після спливу одного місяця з дня його смерті чи оголошення померлим, відлік шестимісячного строку розпочинається саме з дати такої державної реєстрації.

Ця особливість поширюється як на спадщину, що відкрилася після запровадження воєнного стану, так і на спадкові справи, відкриті до його введення, якщо на той момент строк для прийняття спадщини ще не закінчився. Водночас обов'язковою умовою є те, що жодному зі спадкоємців ще не було видано свідоцтво про право на спадщину.

Як вчинити, якщо спадкодавець помер на ТОТ?

Одним із найпоширеніших питань є смерть особи на тимчасово окупованій території. Документи, видані окупаційними адміністраціями, самі по собі не створюють юридичних наслідків в Україні. Для державної реєстрації смерті необхідно отримати українське свідоцтво про смерть.

Якщо зареєструвати смерть у звичайному порядку неможливо, факт смерті встановлюється судом відповідно до положень Цивільного процесуального кодексу України. Після набрання рішенням суду законної сили орган державної реєстрації актів цивільного стану проводить державну реєстрацію смерті та видає свідоцтво українського зразка. Лише після цього нотаріус може оформлювати спадкову справу.

Що потрібно з’ясувати нотаріусу, перш ніж відкрити спадкову справу?

При зверненні спадкоємця у зв’язку з відкриттям спадщини нотаріус з’ясовує відомості стосовно:

• факту смерті спадкодавця;
• часу і місця відкриття спадщини;
• статусу території, яка є місцем відкриття спадщини;
• кола спадкоємців;
• наявності заповіту;
• наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження;
• необхідності вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.   

Що робити, якщо документи на майно відсутні?

В умовах війни нерідко трапляється, що документи, які посвідчують право власності, втрачаються або псуються, тому для оформлення спадкових справ необхідний паперовий дублікат.

У разі коли державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та об’єкт нерухомого майна проведено без видачі документа, що посвідчує таке право або у зв’язку із втратою, пошкодженням чи псуванням відповідного державного акта на право власності, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, нотаріальна дія щодо такого майна вчиняється на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до нього. В інших випадках, за відсутності необхідних документів, потрібно буде звернутися до суду з позовом про визнання права власності у порядку спадкування.

Отже, спадкування майна на ТОТ має свої процедурні особливості, однак окупація не позбавляє громадян їхніх майнових прав. Українське законодавство продовжує діяти, а нотаріуси на підконтрольній території забезпечують оформлення спадщини відповідно до норм чинних нормативно-правових актів.